"Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків. І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: Старе ліпше!"
Якщо в основі прийняття рішень, звично лежить, контроль, а не довіра Богу, то щоб не втратити цей контроль, в якому я бачу свою безпеку, все нове знецінюватиметься. Інакше воно зруйнує мій контроль. А це втрата звичного комфорту.
Питання, яке турбувало людей за часів Ісуса - як увійти в Царство Боже, а не як стати християнином. Тоді такого поняття "християнин" не було. Ті, до кого звертався Ісус, були дітьми Авраама, генетично, були дітьми завіту, були обрізані. Хтось мав віру Авраама, хтось її не мав, а саме її шукав Ісус в людях і навчав про царство, в якому усі живуть за принципом "возлюби Бога і ближнього".
Християни, як читаємо в Діях, ця назва послідовників Ісуса була актуальна для увірувавших із язичників, що приєднувалися тоді до Єрусалимської громади. Там був центр, там були апостоли, які навчали, з якими звірялися. Навіть Павло, син Веніямина, хоча й отримав апостольство від самого Ісуса, мав зустріч з Петром, чи не даремно він проповідує язичникам.
Кожна ситуація має контекст. Саме в контексті ті чи інші слова мають зміст. Поза контекстом їх або людину, що говорила їх, важко зрозуміти. Якщо контексти однієї людини і іншої не співпадають, розмови, порозуміння не буде.
